П`ятниця, 17.11.2017, 21:09
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

"Велика рідня"

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Дайте оцінку нашому сайту
Всього відповідей: 121
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • Страничка практического психолога

    Адаптация к  пятому классу

     Успешное прохождение периода адаптации можно определить по

    1. Состоянию физического здоровья – предполагается, что пятиклассник умеет приспособиться к возрастающей учебной нагрузке без вреда своему здоровью и работать в едином темпе со всем классом на протяжении урока.

    2. Состоянию психического и психологического здоровья – это прежде всего наличие здоровой нервной системы, состояние которой зависит от спокойной и доброжелательной обстановки в семье, от создания условий для полноценного развития ребенка.

    3. Огромное значение имеет психологически комфортный микроклимат, в классе.

    4.Значимым компонентом готовности к обучению в основной школе является произвольность (умение управлять своей деятельностью, быть активным и самостоятельным), которая проявляется при выполнении учебных заданий. О развитии произвольности говорит и умение управлять своими эмоциями.

    Ребенок адаптирован, если у него сформированы волевые качества:

    • самостоятельность (умение действовать без посторонней помощи);
    • настойчивость (умение справляться с возникающими трудностями, доведение начатого до конца);
    • инициативность (умение предложить новый вид деятельности и необходимую помощь);
    • организованность;
    • культурно-гигиенические привычки;
    • привычка трудиться.

    Рекомендации родителям.

    Для профилактики проблем в адаптации:

    1.Важно обеспечить ребенку спокойную, доброжелательную обстановку, приложить все усилия, чтобы он постоянно чувствовал помощь и поддержку со стороны родителей.

    2. Напомнить ребенку, чтобы он не боялся лишний раз спросить учителя, не скрывать, что у него есть непонятые вопросы, параграфы, темы.

    3. Составить расписание с указанием требований учителей

    4. Вместе  с ребенком составить режим дня.

    5. Очень важно научить ребенка чувствовать и проявлять уважение к учителю (хотя бы как к взрослому человеку).

    6. Наладить контакт с учителями – предметниками и классными руководителями.

    Рекомендации по сохранению физического здоровья детей:

    • посещение спортивных и танцевальных секций;
    • достаточное ежедневное пребывание ребенка на свежем воздухе (не менее 2 часов);
    • подвижные игры;
    • закаливание. Наилучшая форма закаливания – бассейн.

     

     МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО АДАПТАЦІЇ УЧНІВ 1 – ГО КЛАСУ ДО НАВЧАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ 

     

          Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.

    Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.

    До важливих змін, які притаманні молодшому школяреві, можна віднести зміни, що пов’язані з характером його спілкування з оточуючими людьми. Центральною фігурою стає вчитель, який виступає авторитетом, арбітром, постачальником нової інформації. Дедалі більшого значення в житті учня початкової школи набувають однолітки.

    Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став учнем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права та обов’язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем. Змінюється все життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

    Адаптація – процес і результат зникнення напруження. Пристосування дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, який пов’язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5-7 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруга та тривожність.

    Діти, яким важче пристосуватися до школи, потребують особливої уваги та індивідуальної підтримки як з боку вчителя, так і з боку психолога, який здійснює психологічний супровід цього процесу.

    Рекомендації батькам та педагогам:

    •  створення сприятливого психологічного клімату для дитини з боку всіх членів родини;
    • роль самооцінювання дитини в адаптації до школи (чим нижче самооцінювання, тим більше труднощів у дитини у школі);
    • перша умова шкільного успіху – самоцінність дитини для її батьків;
    • формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
    • обов’язкове знайомство з дітьми класу і можливість спілкування з ними після школи;
    • неприпустимість фізичних покарань, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків);
    • виключення таких мір покарання, як позбавлення задоволень, фізичні й психічні покарання;
    •  урахування темпераменту дитини у період адаптації до шкільного навчання;
    • надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація контролю за її навчальною діяльністю;
    • заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;
    • моральне стимулювання досягнень дитини;
    • розвиток самоконтролю і самооцінювання, самодостатності дитини.

    Рекомендації батькам щодо сприяння успішності процесу адаптації дітей до навчання в школі

    • Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не нагадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

    • Не відправляйте дитину до школи без сніданку, бо вона багато працює та витрачає сили.

    • Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

    • Старання дитини обов’язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування такої особливої риси як впевненість у своїх можливостях.

    • В режимі дня для кожної дитини повинні бути обов’язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка працює вдома легко залучається до навчання.

    • Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, вчить враховувати думки інших для формування власних поглядів.

    • Не порівнюйте дитину з іншими дітьми.

    • Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вислуховуйте зауваження вчителя не в присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.

    • Дозволяйте дитині виявити самостійність, заохочуйте найменші вияви.

    • Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

    • Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, 2-3 години вона має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

    • Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.

    • Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог.

    • Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. Головними мають бути справи дитини, її радощі і біль.

    • У сім`ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі запитання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

    • Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

    • Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

     

    Десять заповідей для мами і тата першокласника:

    1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків.

    2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні, так і життєві інтереси.

    3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.

    4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

    5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.

    6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.

    7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

    8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

    9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.

    10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.       

     

    Поради класним керівникам 5-х класів що до успішної адаптації учнів

    • проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
    • реалізовувати демократичний стиль керівництва;
    • не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
    • намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання через дуже сильно виражене емоційне ставлення до навчального предмету в цьому віці;
    • орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
    • допомогти учням з низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:
    • проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
    • залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
    • на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
    • звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить

     

    Рекомендації батькам з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

     Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

     

     1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

     2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

     3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

     4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

     5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

     6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

     7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

     8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

     9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

     10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

     11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

     12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

     13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

     14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

    15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

     

    Профілактика комп'ютерної залежності у дітей

    Рекомендації педагогам:

    Єдиним на справжній момент перевіреним способом не дати підлітку виявитися в залежності від комп'ютера - це привернути його в процеси, не пов'язані з комп'ютерною діяльністю, щоб електронні ігри і процеси не стали заміною реальності.

    • Показати маленькій людині, існує маса цікавих розваг крім комп'ютера, які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло і нормалізують психологічний стан. Завдання педагога - організувати дозвілля підлітка таким чином, б захистити його від негативного впливу інформаційних технологій, в тому числі і комп'ютера.

    Для того щоб уникнути виникнення прихильності дитини до комп'ютера потрібно урізноманітнити коло його інтересів і занять. Цього можна досягти, наприклад, при звернення уваги дитини на спорт або різні види мистецтв (музика, малювання та ін.).

    Говорячи про профілактику комп'ютерної залежності у дітей, слід звернути увагу на те, що виховання дитини має зводитися здебільшого до того, що комп'ютер - це лише частина життя, а не найголовніший подарунок за хорошу поведінку.

     

    Рекомендації батькам:

    Що робити, щоб дитина не стала залежною від комп'ютера?

    1. Батьки повинні познайомити свою дитину з тимчасовими нормами.

    2. Батькам необхідно контролювати різноманітну зайнятість дитини (гуртки, секції, широкі інтереси).

    3. Необхідно залучати дитину до домашніх обов'язків.

    4. Прищеплювати дитині сімейне читання.

    5. Необхідно щодня спілкуватися з дитиною, бути в курсі що виникають у нього проблем і конфліктів.

    6. Батьки можуть контролювати коло спілкування дитини. Обов'язково запрошувати в гості друзів сина чи дочки.

    7. Регулярно здійснювати цензуру комп'ютерних ігор і програм.

    8. Установити на комп'ютер програми, які забороняють заходити на певні сайти.